|
ХТО СЬОГОДНІ СПРОМОЖНИЙ КОНТРОЛЮВАТИ ВЛАДУ: ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД, УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
20-22 червня, м. Київ. Громадянська мережа ОПОРА та Асоціація Лідерів Локальних Громадських Груп (Варшава, Польща) провели для лідерів громадських watch-dog організацій конференцію «Організації громадського контролю: польський досвід український контекст».
Мета конференції визначення умов та можливостей для організацій громадського контролю в Україні щодо посилення рівня суспільного впливу.
Учасники конференції мали змогу ознайомитись з ефективністю антикорупційних програм провідних національних донорів, досвідом польських та українських watchdog-організацій, що ставлять собі за мету громадський контроль влади.
На думку Зенона Міхайловського (Асоціація лідерів громадських груп), з корупцією немає сенсу боротись, бо в результаті довготривалої, фінансово затратної діяльності можна й самому стати корупціонером. Корупцію можна викоренити, наприклад, шляхом використання свого права на інформацію. Як приклад успішного синтезу суспільних цінностей та інформаційної відкритості, пан Міхайловський наводить досвід Швеції, де практично не має потреби у «watchdog» кампаніях, оскільки вже більше 200 років (У 1812 році було прийнято закон про свободу преси, який є одним з чотирьох основних законів Швеції) суспільство і державна влада взаємодіють через всім зрозумілу бюрократію та доступ до інформації.
Агнєшка Коморовська (Фонд Стефана Баторія) зауважила, що українські ОГС часто нарікають на недовіру суспільства, владних інституцій, медіа до себе, що демонструє неспроможність ОГС впливати на суспільні процеси і, відповідно, подолання корупції через моніторингові кампанії. Аби бути успішними, організаціям українського третього сектору слід постійно перейматись власною репутацією, іміджем в очах громадськості, щоб бути надійним “сторожовим псом” демократичних процесів.
В Україну польські організації громадянського суспільства можуть принести не лише позитивний досвід реформування державної системи, але й знання про “граблі”, на які не варто наступати при будівництві громадянського суспільства.
зараз у Польщі є Євросоюз, є реформовані державні органи, є всі умови для успішного розвитку і є 30 мільйонів громадян, які не спроможні цим скористатись. Третій сектор Польщі за останні 15 років так і не підготував суспільство до ґрунтовної і продуктивної взаємодії з реформованою державною машиною, констатує пані Комаровська. Аби уникнути подібних проблем, українські ОГС, і значною мірою саме регіональні, мають ставати більш професійними та впливовими.
Роль “сторожового пса” (watchdog) традиційно віддавали ЗМІ, які повинні контролювати владу, аби унеможливлювати корупційні дії. В сучасних українських умовах, коли медійні, політичні та бізнес активи сконцентровані практично в одних руках, громадські організації, використовуючи сучасні інтернет технології, зокрема web 2.0, можуть ефективно виконувати роль “сторожового пса”, щоб моніторингові кампанії мали більший вплив та вивітрювали корупційний дух нашого часу.
Приклади мережевих watchdog-ресурcів:
http://www.watchdog.cz/
http://www.watchdog.org.pl/
http://www.csmonitor.com/
http://2buy.ua/
|
КОНТАКТИ
|
|
Тарас Тимчук
Ресурсний центр “Гурт”
Тел./факс: 8 (044) 296 1052
Е-пошта: [email protected]
Веб-сайт: www.gurt.org.ua
|
?????????
САМОДОПОМОГА ДЛЯ САМОДОПОМОГИ
20-21 червня 2008 р., Київ. 17 ініціаторів та координаторів груп самодопомоги з усіх регіонів України вирішили об’єднатись у відкриту неформальну мережу взаємної підтримки, аби допомагати одне одному у вирішенні складних питань. Така ідея з’явилась на тренінгу «Як створити та підтримувати діяльність груп самодопомоги в Україні», що 20-21 червня проводився фахівцями Товариства BORIS (Варшава, Польща) та Ресурсного центру «Гурт» (Київ, Україна).
Спільна польсько-українська програма розвитку руху самодопомоги в Україні передбачає навчання та стажування у Польщі для зацікавлених ініціаторів та координаторів груп самодопомоги, забезпечення сучасними методичними матеріалами тих, хто планує або вже ініціював створення групи самодопомоги. Слідкуйте за оголошеннями на порталі www.gurt.org.ua та у щотижневому електронному бюлетені «Гурт», аби скористатись усіма можливостями цієї програми.
|
КОНТАКТИ
|
|
Ресурсний центр “Гурт”
Тел./факс: 8 (044) 296 1052
Е-пошта: [email protected]
Веб-сайт: www.gurt.org.ua
|
?????????
КиївЩИНА ТА проект ЄС-ПРООН підписалИ Угоду про партнерство
24 червня, м. Київ. В тексті Угоди звертається особлива увага на те, що сторони співпрацюватимуть для розробки механізму прийняття рішень за принципом участі громадськості та для мобілізації ресурсів для фінансування проектів, спрямованих на соціальну інтеграцію, відновлення та сталий розвиток.
Угода закріплює зобов’язання щодо співфінансування Проектів громад. Очікується, що на виконання домовленостей Проект витратить до 400 000 дол. США, в той час як внесок з місцевих бюджетів на фінансування проектів громад становитиме близько 360 000 дол. США.
Під час урочистого підписання Угоди 24 червня 2008 року було оголошено список районів Київської області, які було відібрано для участі у Проекті на конкурсній основі. Цими районами стали Тетіївський, Сквирський, Переяслав-Хмельницький, Ставищенський, Іванківський, Миронівський, Фастівський та Кагарлицький райони, а також м. Ржищів. Для подальшого розгортання діяльності Проекту на районному рівні керівництвом зазначених районів було підписано Угоди про партнерство.
У відібраних районах мешканці сіл, селищ та невеликих міст (з населенням до 10 тис. чол.) зможуть організуватись у громаду, визначити пріоритети для покращення умов проживання та запропонувати для фінансування один проект. У кожному з 8 районів області на конкурсній основі буде відібрано 5 проектів для фінансування. Мікро-проекти громад співфінансуватимуться Проектом (50% від загальної вартості проекту, але не більше ніж 10 тис. дол. США), з коштів місцевого бюджету (від 45%) та безпосередньо громадою (5%).
Пріоритетними сферами щодо подальшої підтримки громадських ініціатив є: охорона здоров’я (підтримка функціонування мережі фельдшерсько-акушерських пунктів); енергетика (енергозберігаючі заходи, збільшення використання відновлювальних джерел енергії, тощо); навколишнє природне середовище (утилізація відходів, знешкодження запасів пестицидів тощо); розвиток комунального водопостачання та комунального транспорту (з метою подолання ізольованості в сільській місцевості).
Проект було започатковано у вересні 2007 року. Ініціатива фінансується Європейською Комісією в рамках програми технічної допомоги ЄС та співфінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні, за підтримки Уряду України. Бюджет проекту складає 13,3 млн. євро, з яких 12 млн. євро складає внесок ЄС. Орієнтовна кількість коштів, яку планується виділити на фінансування проектів громад в кожній області, становить близько 400 000 дол. США.
Щодо докладнішої інформації про діяльність Проекту слід звертатись до контактів.
|
КОНТАКТИ
|
|
Ганна Яцюк
Спеціаліст з моніторингу та інформування
Проект «Місцевий розвиток,
орієнтований на громаду»
Тел./факс: (+380 44) 502 1197
E-mail: .
|
?????????
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БІЖЕНЦІВ 2008
20 червня 2008 р. у м. Чернівці на Соборній площі, на якій проводяться державні урочистості, було організовано фотовиставку присвячену Всесвітньому дню біженців.
З 2001 року відповідно до спеціальної резолюції генеральної Асамблеї ООН 20 червня відзначається як Всесвітній день біженців. Починаючи з 20 червня, протягом місяця у багатьох країнах світу проводяться різноманітні заходи на підтримку біженців. Україна відзначає Всесвітній день біженців увосьме.
Публічну акцію було проведено Чернівецькою обласною організацією “Центр корейської культури”, Чернівецьким регіональним представництвом Юридично – консультаційного центру «Права людини не мають кордонів» партнера УВКБ ООН в Україні та групою “Україна-
15” Міжнародної громадської організації «Міжнародна Амністія в Україні», під егідою Регіонального представництва Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні та Української ради з питань біженців, за підтримки та за участі Міграційної служби в Чернівецькій області та Відділу з питань міжнародних відносин та зв’язків з громадськістю Чернівецької міської ради, Чернівецького міського благодійного фонду “Нова сім’я”.
Представники різних верств населення своїм ставленням до акції продемонстрували не лише свою толерантність, а також розуміння проблеми та підтримку біженців. Значна частина відвідувачів фотовиставки підписала петиції Міжнародної Амністії в Україні до керівників різних держав світу на захист в’язнів сумління, людей, яким загрожує застосування до них катувань або смертної кари.
В організації та проведенні фотовиставки взяли участь окремі члени Громадської ради при Управлінні МВС України в Чернівецькій області з питань забезпечення прав людини.
|
КОНТАКТИ
|
|
Чернівецьке регіональне
представництво ЮКЦ
“Права людини не мають кордонів”.
м. Чернівці, вул. Руська, 6 (3 поверх)
Тел.: +38-0372-901731, +38-094-9913731
+38-096-3370544, +38-050-6310940
Е-пошта:
|
?????????
ЗАПРОШЕННЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ
Експертами Всеукраїнської Асоціації паліативної допомоги спільно з фахівцями Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів розроблено проект Концепції Державної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні на 2010-2014 роки.
Цей проект зроблено на виконання Наказу Міністра охорони здоров'я України Василя Князевича "Про створення Координаційної Ради з паліативної та хоспісної допомоги при МОЗ України" (№ 210, від 17.04.2008р.).
Оприлюднюючи проект Концепції, автори просять надсилати коментарі, зауваження та пропозиції на адресу, вказану у контактах.
|
КОНТАКТИ
|
|
Олександр Вольф
Координаційна Рада
Е-пошта:
|
?????????
ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ В ГАЛУЗІ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Державний комітет України із земельних ресурсів оприлюднив для обговорення проект галузевого стандарту "Склад, зміст та порядок розроблення проектів розмежування земель державної та комунальної власності".
З текстом проекту можна ознайомитися тут.
Зауваження і пропозиції необхідно надсилати Відділу адміністративно-територіального устрою та розмежування земель за контактами.
|
КОНТАКТИ
|
|
Відділ адміністративно-територіального устрою та розмежування земель
Підручний А.І.
факс (044) 249-96-70
Е-пошта:
|
?????????
БЕЗПЕКА ПАЦІЄНТІВ: ВІД СЛОВЕНІЇ ДО МОНГОЛІЇ
18 країн від Словенії на Заході до Монголії на Сході в рамках цієї зустрічі презентували досвід співпраці державних установ та громадських організацій з доступності, якості медичної допомоги та безпеки пацієнтів, розвитку медичного права. Серед учасників проекту були представники країн Кавказького регіону (Грузія, Вірменія, Азербайджан), країн Азії (Казахстан, Киргизстан, Узбекистан та Монголія), раїни Північно-Східної Європи (Польща, Литва, Республіка Білорусь, Росія) та країн Центрально-Східної Європи (Боснія та Герцеговина, Хорватія, Болгарія, Македонія, Словенія, Молдова та Україна).
Установча зустріч країн-партнерів проходила у рамках проекту «Організації країн Східної Європи та Азії за безпеку пацієнтів» підтриманого програмою «Схід-Схід: партнерство без кордонів» Міжнародного Фонду «Відродження».
Мета Ініціативи: консолідувати зусилля державних та громадських організацій країн Східної Європи та Азії для прийняття рішень з безпеки, якості та доступності медичних послуг, а також дотримання прав людини у сфері охорони здоров’я.
На зустрічі міжнародною групою експертів обговорено Стратегію співробітництва з безпеки пацієнтів між країнами-партнерами, розроблені конкретні плани діяльності в рамках Ініціативи: проведення робочих візитів Міжнародної групи експертів до країн партнерів, збір та аналіз матеріалів щодо ситуації з безпеки пацієнтів в країнах партнерах, підготовка та видання Довідника з безпеки пацієнтів в країнах Східної Європи та Азії. Завершенням проекту стане проведення у квітні 2009 року Конгресу з безпеки пацієнтів країн Східної Європи та Азії.
В роботі Установчої зустрічі взяли участь заступник Міністра охорони здоров’я України І.В.Яковенко, заступник Міністра охорони здоров’я України В.В.Лазоришинець, директор Департаменту інспектування та контролю якості медичних послуг МОЗ України І.В.Шпак.
Більш детальну інформацію можна отримати на веб-сайті Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів www.medpravo.org.ua або на веб-сайті Ініціативи www.ps.medpravo.org.ua та за телефоном: 8-044-234-8402
|
КОНТАКТИ
|
|
Координатор проекту
Ксенія Кошелева
Тел.: +38-066-199-97-67
E-пошта:
|
?????????
У ЛЬВОВІ ВІДКРИТО ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ГРОМАДЯНАМ
Метою діяльності центру є підвищення рівня надання житлово-комунальних послуг, наближення комунального господарства міста Львова і населених пунктів Львівської області до світових стандартів в цій галузі.
Цільовими групами, на які спрямована діяльність Центру Жителі міста Львова і Львівської області, які є споживачами житлово-комунальних послуг. Особлива увага буде приділятися уразливим категоріям громадян (малозабезпечені, пенсіонери, інваліди). Окрема цільова група – ініціативні групи мешканців, які бажають створити об’єднання співвласників та вже діючі об’єднання.
Фахівці Центру правової допомоги з питань ЖКП надають правову допомогу споживачам в конфліктах з організаціями, які є виконавцями житлово-комунальних послуг.
Пріоритетом роботи є надання правової підтримки жителям тих будинків, які ухвалять рішення створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Консультації надаються в понеділок, середу та п’ятницю з 15.00 до 19.00 за попереднім записом.
Телефони для попереднього запису на прийом: 2971932, 2970082
Діяльність Центру адмініструється Фондом «Право і Демократія».
Фінансування надано Фондом ім. Стефана Баторія (Варшава) в рамках програми «Громадянські ініціативи у Східній Європі»
Джерело: http://www.fond.lviv.ua/news/337.html
|
КОНТАКТИ
|
|
Центр правової допомоги громадянам
Львів, проїзд Крива Липа, 6
Тел.: 80322 2971932, 80322 2970082
|
400 ВИПУСКІВ ЕЛЕКТРОННОГО БЮЛЕТЕНЮ “ГУРТ”
Електронний бюлетень “Гурт” святкує свій невеликий ювілей: від початку заснування у світ виходить 400-ий випуск! Ми звернулись до головного редактора електронного бюлетеню “Гурт” у 1999-2005 роках, а сьогодні інвестиційного менеджера Euroventures Ukraine Олександра Чередайка.
Чи пам’ятаєш ти, які організації отримали перший випуск бюлетеня?
Вже навіть не пам’ятаю. Спочатку ми розсилали бюлетень нашим друзям. Було близько 50 організацій, серед яких були ресурсні центри Запоріжжя, Донецька та інші, які отримували і дописували в бюлетень. Потім ми почали багато їздити у регіони, організовувати конференції, тренінги, семінари, під час яких розповідали про бюлетень, знайомились з людьми, які відразу ж підписувались і ставали дописувачами. З іншого боку, ми бачили справжні інформаційні потреби громадського середовища, а для Гурта бюлетень став справжнім іміджевим продуктом, за якістю якого можна відстежувати роботу самої організації. А для мене певний час бюлетень був незамінним засобом комунікації та отримання життєво необхідної інформації для власних потреб.
Найкурйозніший випадок з перших днів роботи над бюлетенем?
Якихось курйозів не пам’ятаю. Хоча коли ми випустили свій 100-ий бюлетень, ми довго сміялись і думали, що будемо старими і бородатими, коли випустимо, наприклад 5000-ий випуск, передамо його випуск дітям та внукам :)
Як гадаєш, чи було досягнуто мети, яку ставили перед собою творці бюлетеня?
Коли я прийшов в Гурт волонтерувати, ми хотіли створити продукт для інформування громадянського суспільства. Звичайно, потреби громадських організацій змінюються, і це накладає свій відбиток на формат і зміст бюлетеня, який теж еволюціонує. Якби ми з самого початку планували випускати бюлетень для себе, самореклами, він не був би цікавим і швидко припинив би своє існування. Але якщо виходить 400-ий, значить він комусь таки потрібний!
Чи слідкуєш за еволюцією бюлетеня? Чи помітні тобі зміни?
Хоча я зараз працюю в іншому сегменті ринку (інвестиційний бізнес), все ж знаходжу час знайомитись з черговим випуском бюлетеню. Покращується зміст, формат, з’являються нові фішки. Приємно читати і бачити, що бюлетень живий.
Яким ти бачиш 500-ий випуск?
Ще ефективнішим, ніж 400-ий. Зрілий продукт, який читають. І з величезною вечіркою з приводу свята!
Розмовляв Тарас Тимчук
Довідка
Протягом 1999-2008 років електронний бюлетень “Гурт” це:
•400 випусків
•14 000 читачів
•30% середній щорічний приріст отримувачів
•8098 повідомлень
•регулярні повідомлення від більш, ніж 1500 організацій та ініціатив, відповідно, це архів третього сектору України
|
КОНТАКТИ
|
|
Тарас Тимчук
Ресурсний центр “Гурт”
Тел./факс: 8 (044) 296 1052
Е-пошта: [email protected]
Веб-сайт: www.gurt.org.ua
|
?????????
«МОЛОЧНІ БУНТИ» В УКРАЇНІ
Благодійна фундація «Хайфер Проджект Інтернешенл» (ХПІ) надає свій коментар у відповідь на запит РЦ «Гурт» щодо ситуації, що склалася у м’ясо-молочній галузі України.
У своїй роботі міжнародна благодійна фундація «Хайфер Проджект Інтернешенл» (ХПІ) безпосередньо стикалася з «молочними бунтами» усього кілька разів. Так, в одній з громад, де працює ХПІ – в с. Крушельниця Сколівського р-ну Львівської обл. був закритий молокоприймальний пункт через відмову значної частини селян здавати молоко.
Проте слід підкреслити, що в жодному з проектів ХПІ, що спрямовані на допомогу сільським громадам, не було випадків, щоб родини, які отримали від нас допомогу у вигляді великої рогатої худоби, відмовилися б від її утримання. Частково це пов’язано з тим, що одержувачами допомоги ХПІ є перш за все найменш соціально захищені групи:
- родини, які, за рішенням зборів громади, найбільше потребують підтримки – багатодітні, малозабезпечені або середнього достатку сім’ї;
- мешканці дитячих будинків – діти-сироти, діти, які позбавлені батьківської опіки та інша молодь груп ризику;
- родини, які проживають на територіях, постраждалих від катастроф природного чи техногенного характеру.
Обов’язковою умовою отримання допомоги є забезпечення відповідного догляду за тваринами, дотримання ключових принципів Фундації та правил участі у проекті, зокрема, умови наступної передачі дару (включаючи приплід худоби, обладнання тощо) іншим родинам в громаді.
Усе це створює додаткові можливості для розвитку молочного скотарства.
У цілому ситуація з закупівельними цінами на молоко в Україні дійсно не сприятлива. Наразі давати молоко селянам не вигідно, особливо з урахуванням значного підвищення цін на худобу (приблизно вдвічі у порівнянні з минулим роком!). Як результат, обсяги закупівлі молока значно скоротилися – в окремих регіонах – в 2,5 рази порівняно з минулим роком. У середньому ціни на молоко коливаються від 0,8 до 1,1 грн./л у різних регіонах України. За оцінками наших експертів, щоб здача молока була рентабельною, закупівельна ціна має бути як мінімум 1,70 грн. Молоко – чи не єдиний продукт в Україні, закупівельна ціна на який так стрімко падає.
Непоодинокими є й випадки затримки з проплатою заготівельниками за одержане молоко. Так, в с. Нові Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області, де реалізується один з проектів ХПІ, місцевий сирзавод вже багато місяців поспіль не сплачує селянам за здане молоко.
Одним зі шляхів вирішення вказаних проблем є об’єднання селян з метою лобіювання власних інтересів. Прикладом таких об’єднань можуть бути сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. В основному саме через співпрацю з такими кооперативами ХПІ займається розвитком сільських громад в Україні й надає їм сільськогосподарських тварин, агроматеріали, ветпрепарати та обладнання, а також організовує спеціалізоване навчання. Кооперативи мають ширші можливості захищати права своїх членів, зокрема щодо своєчасних та справедливих розрахунків за здане молоко. Так, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив „Новобросківецький” завдяки взятому кредиту зміг підтримувати своїх членів і розрахуватися з ними за здане молоко.
Окрім того, необхідна також підтримка діяльності сільськогосподарських кооперативів з боку держави, зокрема надання їм додаткових пільг та ширших можливостей впливу на агропромислову політику.
Наразі низькі закупівельні ціни на молоко створюють певні організаційні та концептуальні складнощі для роботи ХПІ з підтримки сільських громад в напрямку розвитку молочного скотарства, адже така ситуація на заготівельному ринку знижує мотивацію селян до утримання молочних порід великої рогатої худоби. Однак ми віримо, що спільні зусилля з лобіювання цього питання допоможуть вирішити цю проблему. Окрім того, ситуація може бути покращена за рахунок підтримки селянських ініціатив з розвитку підприємництва у переробній галузі.
З питань отримання додаткової інформації звертайтесь до контактів.
З повним текстом коментаря МБФ «ХПІ» можна ознайомитись на сайті www.gurt.org.ua
|
КОНТАКТИ
|
|
Оксана Осадча
Координатор зв’язків із громадськістю
МБФ „ХПІ”
Веб-сайт: www.heifer.org.ua
Тел.: +38 044 4907629 (м. Київ)
Тел.: +38 0322 976309 (м. Львів)
|
?????????
САМ СОБІ ГРАНТОДАВЕЦЬ
27 березня 2008 року Міністерство сім`ї, молоді та спорту затвердило склад нової конкурсної комісії з розгляду проектів програм, розроблених громадськими організаціями стосовно дітей, молоді, жінок та сім`ї. Склад комісії суттєво змінився, але як це вплинуло на відбір переможців конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї на 2008 рік та обсяги бюджетних коштів на реалізацію цих проектів?
Слід відразу звернути увагу на те, що в складі комісії побільшало народних депутатів Верховної Ради України та представників молодіжних організацій.
Цікаві висновки можна зробити для себе, переглянувши перелік програм, визнаних переможцями конкурсу проектів програм.
Переглядаючи новий список комісії та переможців конкурсів, спадає на думку, що між ними існує певний зв'язок, тому виникає закономірне запитання щодо процедури розподілу бюджетних коштів між молодіжними громадськими організаціями.
Ще один цікавий приклад: Молодіжна громадська організація Молодіжний інформаційний центр "Євро 26-Зарево" отримала 200 тисяч, Об’єднання Студіюючої Молоді "Зарево" отримала 140 тисяч. Ці організації входять до складу Всеукраїнської спілки молодіжних та дитячих громадських організацій "Національна Рада молодіжних організацій України". "Національна Рада молодіжних організацій України" отримала 295 тисяч гривень. Ця Рада входить до згаданого вище Українського молодіжного форуму, який теж отримав фінансування. Отже, деякі організації отримали фінансування тричі в різних «номінаціях». Тема фінансування молодіжних проектів є водночас актуальною та закритою, що відбивається на репутації молодіжних організацій. Особливо напередодні президентської виборчої кампанії.
Запитання: Хто і як контролює виконання профінансованих Міністерством молодіжних проектів та їх якість?
Чекаємо на коментарі експертів.
При підготовці повідомлення були використанні матеріали www.pravda.com.ua та www.fri.net.ua
|
КОНТАКТИ
|
|
Пилип Литвинов
Ресурсний центр “Гурт”
Тел./факс: 8 (044) 296 1052
Е-пошта: [email protected]
Веб-сайт: www.gurt.org.ua
|
|